I hate you! ненависть та хейтери у соціальних мережах та поза ними

Ера соцмереж диктує свої правила. Одних там обожнюють, инших відкрито ненавидять. Та часто неконструктивна критика в коментарях переходить усі межі. Ось тоді й розпочинається справжній хейтеринг.  Якщо вам часто доводиться читати схоже на своїй сторінці в фейсбуці чи інстаґрамі, або ж ви і є та особа, яка за гарячим слівцем у кишеню не полізе, – тоді ласкаво просимо у світ хейтерів та активної боротьби з ними. 

Хейтер – (від англ. hate – ненавидіти) – людина, яка в інтернеті чи поза ним агресивно реагує на будь-яку інформацію та успіх инших людей. Часто їхні коментарі призводять до чвар та конфліктних ситуацій.

Ірина Давиденко

Психологиня, фахівець у галузі екзистенційного аналізу та логотерапії – Ірина Давиденко

Хейтери, хейтери

Невгамовні хейтери з нетерпінням чекають наступної публікації, на яку можна відреагувати: «Ненавиджу!». Звичайно, це звучатиме по-різному. Але по суті усі хейтерські нападки ніщо инше, як необґрунтована критика. Вони роблять життя токсичним, їх називають тролями, заздрісниками, недругами.

Знайома притча про відро із крабами? Вони не дають можливости один одному вибратися з відра, адже постійно чіпляють і тягнуть иншого донизу. Нехай успішних і щасливих не буде – і в хейтера є псевдо-впевненість, що все гаразд. Як тільки на обрії з’являється хтось цікавий, яскравий – це їх дратує, це не подобається. На цьому їх розуміння себе, як правило, завершується.

Таке явище може рідко трапитися в оффлайні, але воно постійно відбувається в інтернеті.

Кого можуть вразити ненависники?

Якщо ви чутливі, прислухаєтеся спершу до думки навколишніх, залежите від кількості лайків, тоді хейтерські напади вам буде дуже тяжко переживати. 

Особливу загрозу хейтери становлять для підлітків та дітей. Незрілій психіці часом складно відрізнити, що є більш правильним: те, що відчуваю та думаю я, чи те, що думають инші.

Батькам слід пояснювати своїм дітям, що є різниця між конструктивною критикою та відвертою образою, завуальованою під критику.

Конструктивна критика

Критика потрібна, адже вона виявляє нашу оцінку. Проте критику слід виражати із повагою. Якщо я відчуваю певну насолоду, критикуючи, і не відчуваю співчуття – це може бути виявом хейтерства. Співчуття та співпереживання щодо людини, котру ми критикуємо, – це перший крок до розуміння того, яких неприємних переживань ми можемо їй завдати. Відтак, критикуючи, думайте не тільки про своє нестримне бажання вказати на «неідеальність», але й про те, чи турбуєтеся про иншого, чи поважаєте його і… чи хотілося , щоб хтось так само поводився з вами.

Who are haters?

Часом в поясненні, хто такі хейтери, хочеться у відповідь теж захейтити їх. Чому? Тому, що це ті, хто неочікувано б’є в найболючішу точку, порушує кордони.

Так поводяться 7-річні діти, які мають негативне уявлення про себе, не знають конструктивних шляхів проявити себе, привернути до себе увагу, аніж кривдячи инших. Анонімність та безкарність створюють можливість майже безмежного розгортання такого відреагування. Таким чином, читаючи негативні рефлексії під своїм постом у соцмережах, потрібно спитати себе: 

  • хто переді мною? 
  • якому віку притаманна ця поведінка? 
  • чи це із повагою написано?

Чи потрібно відповідати хейтерам?

Запитайте себе: чи зможе ця людина адекватно відреагувати на зауваги, чи просто на моє прохання поважати мене?

Якщо людина просто не може бути щасливою за успіх иншої, то розводити дискусію навіть не варто. Хейтинг – результат ненависти. А ненависть часто народжується із заздрости, або ж відчуття власної неповноцінности. Приклад:

  • Жінка: Знаєте, хлопець із бухгалтерії дуже добре влаштувався. Він щойно купив будинок у дуже милій частині міста.
  • Друга жінка (хейтер): Якщо у нього все так добре, чому він їздить на старенькому опелі?

Бути чи не бути… хейтером?

Стає зрозуміло, що висловивши необережно критику, чи просто потрапивши на чутливу людину, ми можемо бути звинувачені в хейтерстві. Проте, вибачившись, за ненароком нанесений біль, ми можемо просто залишитися ввічливими критиками.

Тому хто став майстром спорту по хейтерству, не слід дивуватися, що в нього немає друзів, чи «увесь світ проти налаштований». Часом світ стає нашим внутрішнім відображенням. Такі майстри є не тільки в оффлайні: часто це близькі, які не розібравшись, критикують, бо знають як краще; це бабусі на лавочці біля під’їзду; це вчителі, які говорять – не здав, бо тобі просто не пощастило в житті.

Що допомагає?

Мені допомагає думка: «мабуть, тій людині ще більше болить, ніж мені зараз, тому вона мене ображає». Я можу звісно спитатися, чому ти це написав?..Проте, навряд чи хтось дасть глибоку чесну відповідь, що «мені постійно гірко і я бачу довкола тільки погане; зі мною жорстоко поводилися, і я відчуваю себе поганим, постійно доводячи це, причиняючи біль іншим».

У мене в соцмережах були «друзі», які хейтили мої пости, (в яких я ділилася, як мені з чимось складно, чи просто сумно), говорячи, що значить я поганий спеціаліст. «Тижпсихолог» говорить нам про те, що ми маємо бути ідеальні і завжди у гарному гуморі. Навіть, якщо у профілях в соцмережах ми знайдемо таких людей, то нескладно здогадатися, що це лише одна із граней життя, яку людина видає за повну дійсність. Рідко який блогер покаже вам, як йому буває сумно чи самотньо, як він втрачає когось чи щось, чи які в нього проблеми і в раковині гора немитого посуду. 

Охороняйте свої межі

  1. Намагайтеся не відповідати «око за око». Таке важко ігнорувати, але проявляючи агресію у відповідь, ми активуємо почуття хейтера.
  2. Якщо складно ігнорувати, заговоріть напряму: «Будь ласка, не звертайтеся до мене в такому тоні, чи можна було би бути більш дружнім», або «я розумію, що це вас зачепило, але це не дає вам право погано про мене висловлюватися», «дякую за критику, але, як на мене, це було занадто жорстко», закликаючи до більш цивілізованої дискусії.
  3. Обмежуйте час залученості в спілкування із хейтерами, заздрісниками. Наприклад, не більше трьох відповідей у коментарях, будьте більш відкриті до тих, хто вас підтримує та вміє спілкуватися із повагою.
  4. Маючи в оточенні недоброзичливців, ми можемо їм допомогти стати добрішими, ділячись позитивними лайфхаками, тільки обережно, адже вони не довіряють людям.
  5. Хейтери, це збиті з пантелику прихильники. Жарт, тільки у тому щось є 😉

Успішні акаунити мають як фоловерів, які часто поверхнево фанатіють, так і хейтерів, які злітаються, щоб «злити негатив». Деколи, з усмішкою на обличчі, згадую, як відповідають менеджери у магазинах: «Дякуємо! Ваша думка для нас важлива☺». Що часто означає «собаки гавкають, а караван іде далі». 

Блогери говорять: «Ті, кому я подобаюсь, надихають мене. А ті, кому ні, – тримають мене у формі». Тому, прислухайтеся до себе, поважайте себе та инших, і живіть своїм життям, а не чужим.

Головне зображення (the main picture) – Jessica Dixon


Оцініть будь ласка цю статтю!
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 голосів, середній: 4,00 з 5)
Loading...

Залишити відгук

Ваша email адреса не буде опублікована.