Як обрати кваліфіковану психологічну допомогу?

1 573

Стреси, надмірні навантаження, хронічна втома, величезний щоденний обсяг інформації, знову стреси… З усім цим сучасна людина стикається щодня. Тож, не дивно, інколи нервова система дає збій. Це може проявлятися в підвищеній тривожності, панічних атаках, розладах сну та інших проблемах. Їхнє замовчування, сподівання, «що воно само пройде» не призведе до чогось доброго. В таких випадках необхідно чимшвидше звертатися по допомогу — до психолога, психотерапевта чи психіатра. Але як обрати дійсно компетентного спеціаліста, як убезпечити себе від шахраїв та дилетантів? Порадами ділиться психологиня, кандидатка психологічних наук — Наталя Федорченко.

психологиня

Психологиня, кандидатка психологічних наук – Наталя Федорченко

Як обрати потрібного фахівця, якщо виникли проблеми?

Спершу зауважу, що з людською психікою працюють психологи, психотерапевти та психіатри. Чим вони відрізняються? Психіатр — це обов’язково фахівець з медичною освітою, який займається психічними розладами (захворюваннями) та має право виписувати медикаменти. Психолог — це спеціаліст з вищою психологічною освітою, який може займатись, наприклад, науковою роботою, або ж працювати як психолог-консультант із певною спеціалізацією (шкільний чи спортивний психолог). Такі фахівці можуть допомогти здебільшого в нескладних ситуативних проблемах: вибір фаху, зміна місця роботи, конфлікт з керівництвом тощо. Психотерапевт — це психолог, психіатр або інший лікар, який пройшов вузькоспеціальне психотерапевтичне навчання якомусь конкретному методу чи підходу (гештальт, психоаналіз, психодрама, арттерапія тощо).

Чи можна самостійно зрозуміти, який саме фахівець необхідний?

Зазвичай можна, проте не завжди. Це залежить від симптомів, які людина помічає в собі. Якщо це певні психологічні симптоми (перепади настрою, тривале відчуття пригніченості, тривожність тощо) та незначні фізичні, соматичні прояви (порушення апетиту, сну, які властиві депресивному синдрому), можна для початку звернутися до психотерапевта. Втім, у деяких випадках проблема може бути не психологічною, а медичною. Тож, інколи краще звертатися до сімейного лікаря-терапевта, який порадить пройти обстеження в ендокринолога чи іншого фахівця. Або направить до психотерапевта.

Якщо ж близькі помічають уже зовсім важкі симптоми, наприклад, зорові чи слухові галюцинації, намагання нашкодити собі чи іншим, якщо людина не може піднятися з ліжка, не може доглядати за собою чи за дитиною, — тоді вже можна звертатися одразу до психіатра. Чи, знову ж таки, до сімейного лікаря, який перенаправить до потрібного фахівця.

Здебільшого сертифіковані психотерапевти проходять пропедевтику (загальну скорочену підготовку) психіатрії, щоб помічати певні симптоми медичних діагнозів та направляти, до кого потрібно. Тож не так важливо, до кого людина спочатку потрапить — їй порекомендують потрібного спеціаліста. Головне прийти.

А де порадите шукати кваліфікованого спеціаліста? Можливо є якісь списки чи каталоги?

Сьогодні, на жаль, найбільш розповсюдженим залишається старий добрий метод сарафанного радіо. Кілька років тому команда Уляни Супрун, колишньої очільниці МОЗ, розробила та винесла на громадські обговорення проєкт наказу «Про затвердження порядку застосування методів психологічної і психотерапевтичної допомоги». Тут було прописане створення єдиного публічного реєстру надавачів психологічних послуг. Потрапити до нього могли фахівці, що мають необхідні кваліфікаційні документи: диплом про вищу психологічну чи медичну освіту; сертифікат від відповідної іноземної чи української установи про спеціалізацію в певному, визнаному у світі як безпечному та ефективному напрямі психотерапії.

допомога психолога
фото – unsplush

Тобто будь-яка людина могла б просто зазирнути на сайт, і переконатися, чи має конкретний фахівець стосунок до психології. (Більше з цього питання читайте на моїй сторінці у Facebook Батьківство не вирок). Втім, ця ініціатива так і залишилася проєктом. Тож поки доводиться або звертатися до спеціалістів, які працюють у державних лікарнях та приватних клініках, або ж самостійно шукати фахівця, розпитуючи знайомих, вивчаючи стрічку в соцмережах, читаючи відгуки.

Професійні критерії хорошого фахівця

Обов’язковою для спеціаліста з психології є вища освіта, а для психотерапевта ще й завершений курс спеціалізації в певному методі психотерапії та документ, що це підтверджує. Не завадить поцікавитись і самим методом психотерапії, яким практикує фахівець — він має бути безпечним, етичним, визнаним у світі. Це дуже важливий момент, бо представників усіляких псевдопрактик чимало й  у нашій країні. Значним плюсом буде, якщо у спеціаліста є супервізор — більш досвічений колега, до якого той звертається у складних випадках. Також добре, якщо він входить до складу якогось професійного об’єднання, асоціації.

…не соромтесь розпитувати фахівця

Дещо про спеціаліста може сказати і його сторінка в соцмережах: якщо навіть не брати до уваги професійний контент, варто поцікавитись, чи немає там постів, що суперечать етичному кодексу психолога чи вашим особистим цінностям. Взагалі, не соромтесь розпитувати фахівця, до якого звертаєтесь — якщо в нього є відповідна підготовка та досвід, він з вами радо ними поділиться.

Як зрозуміти, що спеціаліст розуміється на твоїй проблемі?

Великою мірою, до першої зустрічі та навіть на першій зустрічі, яка є ознайомчою — ніяк. Можна пошукати фахівця, що спеціалізується на певній проблемі (якщо ви, звісно, маєте уявлення, що відбувається) або ж обирати метод терапії, що рекомендований протоколами. Наприклад, під час панічних атак чи депресіях здебільшого рекомендують когнітивно-поведінкову терапію. Хоча це не єдиний ефективний метод. У кожному разі треба відстежувати динаміку, дивитись, наскільки допомагають консультації. Тож, якщо вам стає легше, емоційний стан покращується, то терапія працює.

як обрати допомогу
фото – unsplush

Як самостійно обрати потрібний напрям психотерапії? Чи варто?

Я особисто не раджу людині, що недотична до психології, сильно заглиблюватися в деталі різних методик. Звісно, варто почитати та дізнатись, чи є метод визнаним у світі як психотерапевтичний (аби не потрапити замість терапії, скажімо, на езотеричний сеанс). Втім обирати «чарівною паличкою» один-єдиний метод не варто. Такий шлях пошуку спеціаліста має певні підводні камені — надто високі очікування результативності від терапевтичного процесу. Теоретичне описання методу може сильно відрізнятися від реалії самої сесії. Коли клієнт намагається все контролювати, перевіряє, чи правильно все робить психотерапевт, чи збігатися це з тим, що він прочитав, тоді не виходить занурення у внутрішній світ та фокусування на розв’язанні проблеми, а вся сесія нагадує тест для фахівця. Це непродуктивно та складно для всіх учасників.

Адже робота з психотерапевтом — це насамперед робочий альянс, де відповідальність ділиться 50 на 50, це вмотивованість клієнта і його готовність встановити довірливі стосунки. Якщо він одразу заходить у роботу як екзаменатор, то важко встановити довіру.

«Некорисні» почуття, чи має радити їх проживати фахівець

як обрати психолога
фото – unsplush

Для початку, треба розуміти, що таке «некорисні» почуття та переживання. Інколи суб’єктивно неприємні емоції є навіть корисними.

Наприклад, страх у ситуаціях, коли нам загрожує небезпека. Зрозуміло, що життя зовсім без негативних почуттів неможливе. Ми всі їх переживаємо, і це цілком нормально час від часу відчувати біль, страх тощо.

Але інколи ці емоції аж занадто сильні чи тривалі, або виникають абсолютно непередбачувано й недоречно (як панічні атаки).

Шлях позбавлення від таких деструктивних емоцій є лише через усвідомлення та проживання. Їх не вийде відпустити, не пропрацювавши. З фахівцем людина саме пропрацьовує ці емоції, вчиться їх приймати, шукає причини, ті механізми, що їх запускають, аби в майбутньому таке не повторювалось.

Чи кожна людина має право на анонімність прийомів у психолога?

Так, і це право гарантоване їй нормативними документами. Зокрема, є загальний для фахівців із ментального здоров’я документ — «Етичний кодекс психолога», який в 1990 році був затверджений психологічною спільнотою. Там все розписано: відповідальність, компетентність, конфіденційність. Кожний спеціаліст має дотримуватись цих правил, не розкривати особу клієнта та отриману від нього інформацію. Виняток — це ситуації, коли отримана інформація дає вагомі підстави фахівцю вважати, що існує пряма небезпека для життя і здоров’я клієнта або ж його оточення. Наприклад, якщо є високий ризик суїциду, або ж, якщо мова про дітей і їм загрожує небезпека чи над ними чиниться насильство — у таких випадках фахівець зобов’язаний передати відомості до відповідної служби соціального захисту.

Правило конфіденційності зберігається навіть у випадку смерті або зникнення клієнта й не має терміну давності. Дані можуть передаватись третім особам лише з письмової згоди самого клієнта. Можлива передача загальної інформації до інших колег у випадку супервізії або як навчальний матеріал, але при цьому зберігається анонімність особи. Також інформація про стан пацієнта та його ситуацію передається новому фахівцю, коли попередній не може з якихось причин продовжувати роботу з клієнтом і перенаправляє його до колеги.

Важливість психічного здоров’я в житті кожної людини важко переоцінити! І дбати про нього необхідно не менше, ніж про свій фізичний стан чи комфортні умови життя. Сподіваємося, ми допомогли вам зрозуміти, як обрати кваліфіковану психічну допомогу. Бережіть здоров’я!


Оцініть будь ласка цю статтю!
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 голосів, середній: 5,00 з 5)
Loading...

Залишити відгук

Ваша email адреса не буде опублікована.