Я – шопоголік: про секретні гачки маркетологів

У той час, коли спеціалісти у сфері продажів із захопленням читають книжки з нейромаркетингу та втілюють дієві засоби в життя, ми, як звичайні споживачі, усвідомлюємо, що щомісяця витрачаємо все більше. Думаю, що ознайомитися із «маркетинговими пастками» маємо і ми, щоб принаймні більш свідомо здійснювати покупки. Бо інакше тоді доведеться визнати: я – шопоголік.

Ірина Давиденко

Психологиня, фахівець у галузі екзистенційного аналізу та логотерапії – Ірина Давиденко

Електронні гроші, безконтактне прощання

Банківську картку можна вважати бабусею, адже вона з’явилася в 50 роках минулого століття у США. Відтоді витрачати кругленькі суми (особливо в кредит) стало психологічно набагато легше. Відомий автор та дослідник поведінки людини Ден Аріелі говорив про таке явище як pain of paying (біль платежу). Чи було би нам приємно відвідувати ресторан, чи ніжитися на пляжі в Хургаді, якщо за кожну годину доводилося б із гаманця витягати певну суму грошей?

Так – фізичне прощання із грошима понижує радість від покупки. Тому – вуаля: в наших руках опиняються пластикові картки та додатки у смартфонах для безконтактної оплати.

Що ж радить сам Ден Аріелі?

З книжки «Вся правда про неправду. Чому і як ми обманюємо»:

Зрозуміємо, що важко протистояти прямій спокусі, потрібно всього лише відсторонитися від заклику бажання, перед тим як ми опинимося в сфері його впливу. Прийняти цю пораду не так-то просто, але річ в тім, що набагато простіше уникнути спокуси як такої, а не боротися з нею, коли вона з’являється перед нашими очима. А якщо цього не уникнути, то ми можемо попрацювати над своєю здатністю боротися зі спокусам. Наприклад, порахувати до ста, заспівати пісню або скласти жорсткий план дій, а потім його дотримуватися. Будь-яка з цих дій допомагає нам створити власний арсенал хитрощів, що дозволяють долати усі зваби і боротися зі шкідливими бажаннями в майбутньому.

Big Data, або за вами слідкують

О, це не тільки файли cookie, але й дані GPS, ваша поведінка на просторах інтернету, відео з камер в магазинах. Дані геолокації розкажуть власнику магазину, що ви зупинилися на певний час біля його вітрини, а потім, відкриваючи сайт пошти, ви бачите, як вам пропонують придбати щось із цього магазину.

via GIPHY

Дані із камер магазину дозволяють не тільки слідкувати за потенційними злодюжками, але й уможливлюють функціонування магазинів без касових апаратів. З 2018 року функціонує магазин Amazon GO. Просканував код у додатку, зайшов, обрав товар, вийшов, – і з твого рахунку спишеться сума за придбаний товар.

Без вікон і дверей: повний мол загублених у часі й просторі людей

Я чудово розумію чоловіків, які не люблять супроводжувати дружин під час шопінгу. В торговельні центри (моли) намагаюся ходити рідко та мітко, із запланованим списком покупок, адже, як на мене, це втрачений дорогоцінний час. Можливо, ви помічали: виходиш із торговельного центру, а на вулиці вже темніє, ти втомлена (-ий), хочеш швидше додому…

Перший мол був створений, все в тих же 50-их ☺Американський архітектор Віктор Грюн, який емігрував із Відня, винайшов цю «мрію шопоголіка». Ідея була створити такі торговельні площі, біля яких можна було би запаркувати автівку, добре поїсти, знайти розваги та… максимально витратитися. Шопоголік просто обожнює такі маркети.

Найперше, що я помічаю у молі, – заплутана навігація. Часом, щоб потрапити в потрібний магазин, я витрачаю багато часу. Не жарти: я користуюся навігатором, адже так швидше.

  • Освітлення (штучне, бо вікон немає): в коридорі доволі їдке, а в магазинах приємне.
  • Запахи: відомо, що із нами також працюють аромати, і це не тільки стосується парфумерії чи їжі.
Аромакологія – наука, яка вивчає вплив ароматів на людину. В той час, коли наші зорові та слухові канали перевантажені, маркетологи запускають у хід запахи. Для продуктових магазинів – запахи свіжості; для дорогих бутиків – запахи ванілі, сандалу, уду, вишні; для турагентств – запахи екзотичних фруктів; готелів – троянди, манго, мигдаль. Цікаво, що для дорогих готелів спеціально розробляють «фірмовий парфюм».

Тому наші носики можуть привести до емоційних покупок, бо створений затишок, ніби шепче нам на вушко: «Це саме те, чого тобі не вистачало!». А шопоголік легко потрапляє в таку пастку.

  • Музика – має відповідати концепту товару: якщо це спортивний магазин – ритмічна, жвава; якщо це магазин білизни – ніжна, повільна. Також ритм музики впливає на час, проведений у приміщенні: повільний лаунж розслабляє, драйвова музика сприяє тому, що ми будемо поводитися як у Мак Дональдсі – швидко купили, швидко поїли. У фаст-фудах навіть столи покривають звуко-відштовхувальним покриттям, щоб там довго не всиділи.

Ідея молу пішла далі – за таким принципом будують цілі квартали та міста, наприклад Лас Вегас, місто у пустелі. Так-так, там витрачають багато грошей.

Радимо переглянути фільм «Сімейка Джонсів». Стрічка про зразкову сім’ю, що поселилася в американському містечку. Однак усі члени сім’ї несправжні: це просто співробітники маркетингової компанії, заслані в містечко, щоб рекламувати нестандартними методами «ідеальний» спосіб життя, а заразом і мільйон товарів! 

Ще більш завзято за нашу клієнтську поведінку «береться» нейромаркетинг, який вивчає зміни роботи мозку людини, у зв’язку із маркетинговими впливами. Тобто дослідження спрямовані, щоб нашому мозку продавати специфічний «маркетинговий наркотик», від якого буде складно відмовитися. Зараз ведеться багато дискусій про етичність такого підходу.

You shot me down! Bang! Психологічні тригери

Тригер, або пусковий гачок – один із прийомів нейромаркетологів, натискаючи на який, вони мітять у ціль – здійснена покупка та лояльність клієнта. Більшість тригерів є широко відомими, проте, щоб «бути в темі», ми пригадаємо деякі із них:

  • Придбай тут-зараз-за такою ціною (обмеження часу для прийняття рішення, знижка).
  • Ефект натовпу – якщо послугою скористувалися багато людей, чи «усі» це мають, я маю мати теж, або рівень довіри зростає, страх «не належати» до спільноти, бути в тренді.
  • Лімітована версія, ексклюзив, VIP – ці надписи, які акцентують на унікальності спонукають добряче «викластися».
  • Подарунки, бонуси – спрацьовує правило взаємності. Ти ще нічого не придбав, але можеш сказати безкоштовний контент, чи отримуєш знижку на першу покупку.
  • Соціальні докази – успішні кейси та відомі люди.
  • Персоналізація: клієнт наш добрий старий друг, наші працівники, немов члени однієї бізнес-родини.

Привіт, мене звати… я – шопоголік

Деякі з моїх подруг називають себе шопоголіками. Але, думаю, що це перебільшення. Шопоголізм (або оніоманія, компульсивний розлад споживання) – це хвороба, залежність. Якщо ти не «зашопив» неспокій, то у тебе виникає психологічна «ломка», або синдром скасування. Так, це не тільки гори непотребу, але й дарма використані гроші та борги. Ми можемо піти у мол «розвіятися», але не так, щоб «розвіявся» наш гаманець.

Якщо при згадці про шопоголізм вам стає ніяково, можливо вам слід пройти цей простий міні-тест. *Результати мають рекомендаційний характер і не є діагнозом.

  • Найкращий рецепт від поганого настрою – шопінг.
  • У мене завжди мінус на кредитці.
  • Мені знайоме відчуття «для чого я це купила (-в)?! ☹»
  • Якщо я довгий час не ходила (-в) за покупками, я відчуваю неспокій.
  • Мені соромно зізнаватися близьким про свої покупки та суму витрачених коштів.
  • У мене завжди знайдеться час, щоб пройтися магазинами.
  • Для мене важливий процес. Після того, як я приношу придбане додому, мені стає ніяково.
  • У моїй шафі є багато речей, які я так і не одягнула (-в).
  • Я із нетерпінням чекаю сезонних розпродажів та знижок.
  • Усі новинки обов’язково мають бути в мене!

Якщо у вас більше, ніж 5 збігів, вам слід замислитися та сприйняти ситуацію серйозно. Можливо, ви – шопоголік.

Що робити, якщо я – шопоголік?

Найперше та найважливіше – зрозуміти, яке саме почуття та думка випереджує імпульс до покупки. Тоді ви усвідомите, що вам дійсно потрібне. Проте, якщо вам це не до снаги, можливо, потрібна допомога психотерапевта.

Також ви можете створити «групу підтримки», знайомі, близькі, хто буде вам нагадувати про бажання подолати згубну звичку.

Не блукайте у пошуках знижок. Це тільки підсилить неспокій та бажання імпульсивної покупки. Якщо, прийшовши додому, ви зрозуміли, що придбали непотрібне, майте сміливість повернути куплене до магазину.

Писати список покупок і слідувати йому. Запитуйте себе – це мені дійсно потрібно? Чи мені річ подобається? Воно мені пасує? Чи можу собі її дозволити, чи, можливо, в мене вже є все необхідне? Чи не буде мені потім соромно? Ось, що має себе запитувати шопоголік.

Радимо переглянути стрічку «Зізнання шопоголіка», в якій головна героїня завзято бореться зі своєю залежністю і ледь не втрачає усіх близьких людей через жагу до покупок. Від психотерапії і до самоусвідомлення. Дуже корисний фільм.

Ідучи у магазин, слід пам’ятати, що на нас впливають маркетологи та наші ж внутрішні потреби й слабкості. Коли ми будемо знати їх в обличчя, то легше даватимемо собі раду! Бо, якщо ви не цікавитеся цими технологіями, то вони зацікавляться вами та вашими гаманцями.

Головне зображення (the main picture) Markus Spiske


Оцініть будь ласка цю статтю!
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 голосів, середній: 5,00 з 5)
Loading...

Залишити відгук

Ваша email адреса не буде опублікована.