fbpx

Гелловін на український лад

Гелловін (Хелловін, Хеллоуїн, Геловін, хто як звик називати такий день) от-от постукає у двері американців і попросить цукерок, або ж «смерть». Та цікаво те, що поринати у святкування дня нечистої сили починають й українці. Щороку масштаби поширення цього «свята» по країні все більші та більші. Як реагувати на розмальованих підлітків вночі 31 жовтня? Чи сумісний Гелловін з християнською свідомістю українців? І як інтегрувати західні святкування у наш традиційний простір без шкоди національному світоглядові? 

Мавки, нявки та русалки, а ще зомбі, вампіри та инша «нечисть» заполонить останній день жовтня. Світ перетвориться на голівудський фільм жахів. І як без нас, українців. Ми ж універсальний народ, який точно знає, коли святкують день мертвих, проте чомусь не знає, що в цей день треба робити насправді. Ми стовідсотково віримо в історії виникнення тих чи инших закордонних свят, однак звідки ростуть ноги у нашому святковому календарі навіть не уявляємо. Може саме час з’ясувати, про що ж Гелловін, чому цей день такий популярний?

жіночі сумки українського виробництва

Ми зібрали думки громадських діячів, журналістів та звичайних українців у соцмережах і готові ділитися враженнями. А поки трохи історії. 

Історія виникнення

З давніх часів древні кельти (далекі предки британців, шотландців, ірландців) ділили рік на дві частини – темну і світлу (зиму та літо). І тому наприкінці жовтня племена святкували Самайн (кельтська назва місяця) – настання темної частини року. Проводилися різні обряди, жертвоприношення та гуляння. Кельти вірили, що сонце потрапляє в полон темних сил аж до весни, і саме в цей час всі духи виходять на поверхню.

У IX столітті папа Боніфацій ІV увів до церковного календаря день Усіх Святих – 1 листопада, що в перекладі з англійської, до речі, й звучить як «All Hallow’s Eve». Звідси й назва Halloween. В цей день заведено приходити на могили родичів, молитися за душі померлих, запалювати свічки тощо.

Надалі церковні традиції та легенди настільки переплелися, що сучасний світ навіть не розуміє справжнього значення цього дня.

via GIPHY

А коли у XIX столітті британці привезли ці празникування до Америки, то Гелловін набув неабиякої популярності. Зокрема, серед молоді і дітей, і на жаль, різноманітних сект та угруповань. Саме через це Гелловін став і одним із найнебезпечніших гулянь.

Ще й кіноіндустрія та ЗМІ швидко зліпили необхідну картину, і сьогодні в США Гелловін – друге свято після Різдва, уявляєте?!

Лишень солодощів щороку продають на 2 мільярди доларів. Ще 2,5 мільярди американці витрачають на оформлення будинків, макіяж та костюми на Гелловін.

Цукерки або смерть

До слова, ми вирішили пошукати хоч якийсь позитивний фільм про Гелловін, та не знайшли. Здебільшого, всі стрічки у жанрі жахів. Виникає питання: якщо це «свято» таке веселе та невинне, то чому ж з ним нічого доброго не пов’язують? Ґуґл звісно пропонує навіть топ 5 фільмів про Гелловін для вашої дитини. Та чому б не розповісти своєму малюку істинне значення дня Усіх святих – про тих місіонерів, які несли у світ вістку про добро, любов та віру?

Або, вже якщо так кортить пов’язати це із сучасними святкуваннями, то націлювати дитину на вшанування померлих родичів, а не на прославу злих духів та нечисті.

гелловін в україні
фото – www.wtvm.com

Але ж ми, натомість, транслюємо дітям фільми про американських чілдренів, які отримують оте солодке й бажане лишень пригрозивши. Ну серйозно, ми всі такі освічені люди, передивилися доктора Комаровського до дір, перечитали всіх провідних дитячих психологів. Але чомусь не усвідомлюємо, що насправді гасло – «солодощі або смерть» закладає у дитячій голові модель поведінки «будь жорстоким – і матимеш все».

А тоді ті ж американці щиро дивуються, чому діти стають все більш байдужими і з легкістю можуть відправити на той світ свого однокласника.

Цікаві факти 

Нещодавно Гелловін занесли до списку найпоширеніших фобій серед дітей – самайнофобія (діти все частіше бояться святкувань, бо через це розвивається й чимало инших страхів).

На Гелловін вперше костюми одягли у 1895 році в Шотландії. І це були діти. 

Український гарбуз на Гелловін – як його їсти?

Андрій Мартинов – Інститут історії України НАН України (провідний науковий співробітник)

Глобальний світ поступово розмиває лінію між різними суто національними традиціями. Багато свят, які мають потужну комерційну складову, стають інтернаціональними. Найкращий приклад – так званий Гелловін. Навіть у країнах ареалу його початкового поширення (католицькі країни, де 1 листопада відзначається день Усіх Святих, а потім і переважно протестантські США) мало хто правильно вкаже на початковий сенс «відзначення» неймовірної активізації нечистої сили напередодні дня Усіх Святих. 

Гелловін давно став складовою частиною масової популярної культури. Глобальний світ послаблює соціяльні зв’язки, які у модерні часи відтворювались завдяки класичній релігійній традиції. Фактично в активне доросле життя вступило покоління перших читачів книжок Джоан Роулінг про Гаррі Поттера.

Через те домінує не наукова картина світу, а ірраціональна міфологічна світоглядна картина. Власне Гелловін є складовою такої міфологічно комерціалізованої картини світу. Саме таке бачення потрібне для маніпуляції масовою поведінкою суспільства у різних сферах: від вибору товарів до вибору політиків і партій.

Традиції, вірування та сучасність

В українських традиціях присутня потужна складова дохристиянських культурних практик. Не таємниця, що чимало християнських празників «вписано» у прадавні язичницькі святкування (Івана Купала, наприклад). Але в цих культурних практиках досі була відсутня традиція «святкового» згадування нечистої сили. Навпаки, це було табу. Проте в інформаційному суспільстві, де діти й дорослі бавляться комп’ютерними іграми, за сценарієм яких «знищують всіляких монстрів», демаркаційна лінія між міфом і реальністю стає дуже «символічною». 

Гадаю, час, витрачений на святкування подібних «дат», ліпше витратити на те, щоб дізнатися більше про коріння свят, які є традиційними для нашого народу і нашого віросповідання.

Віталій Голубєв

Инша справа, що й традиційні монотеїстичні вірування також делегітимізуються різними глобалізованими традиціями «багатобожжя». Максимально ослаблені соціяльні інститути (родина, школа, формальні групи за інтересами, засоби масової комунікації), які були здатні інтегрувати нормальні традиції до національної культури без збитків для останньої, тепер цього не роблять. Домінантною стає толерантність до усього: свобода віросповідання та невтручання в індивідуальний вибір. 

Гелловін в Україні потрібний?

Віталій Голубєв – секретар Національної спілки журналістів України, викладач кафедри журналістики Національного університету «Острозька академія», керівник Школи універсального журналіста, головний редактор Видавничого дому «ОГО»

Думаю, нечистої сили вистачає й без подібних свят. Можу ще зрозуміти, коли Гелловін святкують підлітки – в такому віці приваблює все «з перчиком», як зараз кажуть, хайпове. Але коли таке «свято» відзначають дорослі серйозні люди – думаю, це зайве.

via GIPHY

Не варто сліпо мавпувати все, що має західне коріння.

Для мене Гелловін – в одному ряді з такими, з дозволу сказати, пам’ятними датами як міжнародний день ліні та инші маркетингові «фішки». Якщо немає чим зайнятися – можна і про таке подумати, а якщо ти поважаєш і себе, і свій час, і свій народ, культуру, віру, традиції – нема чого.

Гадаю, час, витрачений на святкування подібних «дат», ліпше витратити на те, щоб дізнатися більше про коріння свят, які є традиційними для нашого народу і нашого віросповідання. Щоб знати, наприклад, про Покрову чи Різдво Пресвятої Богородиці більше, ніж традиційний набір інформації з інтернету – «що не можна робити в цей день».

Хоча безумовно, вибір залишається за кожним, і жодне нав’язування тут є недоречним – ні «за», ні «проти». Для мене важливіше инше – щоб доцільність таких «святкувань» принаймні стала елементом суспільної дискусії. Думаю, це важливіше (бодай, не менш важливо) з точки зору духовного здоров’я нації, ніж нескінченні обговорення на тему формату і доцільності відзначення 9 травня…

Тетяна Череп-Пероганич – письменниця, журналістка, PR-менеджерка (ГО «творча еліта України»)

Є в мене така поезія в прозі, написана ще в перші роки війни з російським агресором:

«В Україні поширення
набирає святкування
Хелловіну, -
пише одне з популярних
вітчизняних видань. -
Айтішники, юристи,
економісти
цього дня прийшли
на роботу в масках...».
А на Сході країни - війна.
До речі, про це вже якось
менше і пишуть.
Чого ж воно так :
одні одягають маски,
А інші – каски? 
гелловін по-українськи
фото – zabavochka.com

Ці рядки актуальні й досі. Ні, я не про те, що ми не повинні нині святкувати, а тільки журитися і плакати… Але, вважаю, українцям, у цей непростий для країни час, треба більше звертати увагу не на чужі традиції, а примножувати, пропагувати, оберігати свої, бо й так вже багато чого втрачено. От, зробили ж кельти свято Гелловіну таким, що весь світ про нього знає й приєднується до святкувань. Чому б нам не вдосконалити, зробити загальновідомими і загальноприйнятими хоча б ту ж таки Маланку чи, наприклад, Колодія?!

Як впливає святкування чужих свят на ментальність українців?

Дмитро Сінченко ГО «Асоціація Політичних Наук»

Взагалі формулювання питання для мене дивна. Як впливають чужі свята на ментальність українців? А чи святкують сучасні українці «свої» свята? Проаналізуймо, які найпопулярніші свята в Україні? 

Може, Новий рік? Ця святкова традиція з «дідом морозом», олів’є і салютами, з’явилась у нас лише у 1937 році, встановлена постановою ЦК КПРС для заміщення різдвяних святкових традицій. Ці традиції суперечили більшовицькій політиці войовничого атеїзму, адже були релігійними і передбачали відвідування церкви. Отже, чи можна назвати її нашою, якщо вона прийшла до нас із Москви?

Так от, до чого я веду. Історія і традиції будь-якого сучасного свята, яке ми звикли вважати традиційним, насправді була або запозичена нами, або нав’язана нам иншими державами, причому у кілька етапів. Тому немає жодної загрози від того, щоб українці запозичили ще одне іноземне свято. 

Підсумовуючи, скажу наступне. В сучасній Україні практично не лишилось власних традицій. Вони зазнали сильного впливу спершу християнства, потім комунізму, і давно втратили свій первинний зміст. Західні свята, такі як Гелловін, мали подібну історію, адже це такі ж язичницькі традиції, які були видозмінені під впливом християнства, і згодом перетворились на звичайні розваги, без жодного первинного символізму. Чи несуть нам загрози такі свята? Я так не вважаю.

Соціяльні мережі про Гелловін

Ми провели опитування на сторінці нашої редакторки у фейсбуці та інстаґрамі («Чи варто святкувати такий день українцям? Пишіть в коментарі своє бачення та думки “за” чи “проти”») і от, що кажуть люди про святкування Гелловіна в Україні.

Alexandra Polyanchykova – Я проти. Бо ні разу ще від тих, хто святкує, не чула пояснення що саме вони святкують, яка суть того свята. Вважаю цей день черговим масовим маркетинговим ходом, абсолютно далеким від своєї природної суті. Ну, але комусь той двіж – ок. 

Halyna Vorona – Я нічого проти хелловіну не маю, все залежить, як в цьому брати участь. В моєму досвіді, як і в Україні, так і закордоном, люди по різному ставляться до його святкування. Часто це взагалі, як карнавал, коли люди переодягаються в супергероїв, костюми інших країн світу, казкових персонажів, чи навіть відомих людей. В цьому нічого поганого немає. Щодо чортів і всього іншого пов’язаного з цим – тут головне почуття міри. А якщо вже навіть брати українські традиції, то такі герої, як чорт чи смерть є і в різдвяному вертепі. Крім цього, часто навіть під час традиційних українських свят, люди перетворюються в таких чортів, з такою поведінкою, що краще б вони були в костюмах раз в рік. Все це дуже відносно. Тому, як писав Шевченко: «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь».

via GIPHY

Іваночка Караван – Проти. Якщо українцям хочеться святкувати восени то краще хай святкують день урожаю чи день осені, але переодягатись у всяку нечесть – це жах. Хоча я вважаю, що треба належно церковні свята святкувати, бо ми часто забуваємо про Бога та молитву😞

Khristina Shyflin – Я проти. По-перше, в нас зараз такий час в країні, що не до веселощів ще й таких, по-друге, не бачу там нічого веселого, ні сенсу, ні чогось пов’язаного з релігією. Просто це свято нам чуже і більша частина тих «дуже розумних»,  які роблять з себе чортів і відьом самі не розуміють нащо та для чого. Якщо вже хочеться побіситися, то є вертеп, є гуляння на Івана Купала і т.д.

via GIPHY

Lyuba Rybalko – Проти. Нам, українцям, дуже цікаві традиції інших країн, ми пробуємо щось собі позичати і теж святкувати, але водночас ми забуваємо наші традиції і звичаї, бо це вже не так «модно».

Anna Zelenetska – Проти. Такими всякими жахіттями людина прикликає всяку нечисть. 🎃😈Це зовсім немає зв’язку з чимось чистим, добрим, прекрасним.

Irina Davydenko– Мені ніколи не було зрозуміле це свято і переодягання в нечисть. Якось люди не заглиблюються, просто бавляться. Погоджуюся, що це ще привід заробити: валентини, дні підсніжників та чоловічих шкарпеток… Та тематичних вечірок. Може я зануда, але люблю свята зі змістом. Навіть День подяки мені більше «зайшов».

Може ми й проблем стільки маємо, що не вміємо святкувати свої, рідні свята так гучно і круто, аби їх хотіли запозичити навіть за океаном? Може не варто знецінювати власні традиції і культуру, й вірити, що в когось краще? Може нарешті треба детальніше вивчати історію свою та чужу? І не зважаючи ні на що, завжди залишатися сучасним українцем – людиною, яка поважає культуру инших, але не забуває натомість свою. 

Головне зображення (the main picture) – The Creative Exchange


Оцініть будь ласка цю статтю!
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (13 голосів, середній: 4,46 з 5)
Loading...
2 Коментарів
  1. Ольга says

    В автора православ’я головного мозку. Це просто свято для розваги, маскарад. Не подобається, не святкуй. Не всім є діло до релігії. Нема чого узагальнювати всіх українців як християн. Розумні люди розуміють що це просто розвага. Можливо раніше воно мало якесь значення, а зараз це просто маскарад.

    1. Оксана Петрик says

      Автор греко-католичка, якщо вже зайшла мова про діагнози) Добре, що ви все-таки розумні і все розумієте, це важливо) А ми будемо набиратися мудрості) Дякуємо за думку!

Залишити відгук

Ваша email адреса не буде опублікована.