Дистанційне навчання: що кажуть діти, батьки, вчителі, психологи

9 609

Через пандемію коронавірусу, увесь світ зіткнувся з викликами та проблемами, які абсолютно нові та незрозумілі. В складній ситуації опинилися всі, а отже, і система освіти. Як з’ясувалося, ніхто не був готовий до повного переходу на дистанційне навчання. Відсутність пропрацьованого механізму, готових сценаріїв чи схем загнало вчителів у глухий кут.

З початком тотального карантину освітянам довелося буквально вигадувати, як навчати дітей дистанційно, як подавати матеріал, як перевіряти результати. Все це, звісно, поки виходить дуже недосконало. Перехід на дистанційне навчання став серйозним стресом і для вчителів, і для учнів, і для їхніх батьків. І кожний вважає, що найскладніше дісталося саме йому. Ми не робитимемо висновків, а просто спробуємо почути кожну зі сторін.

Дистанційне навчання – позиція вчителя

Коментар вчителя англійської мови однієї з чернігівських шкіл:

  • Розкажіть, чи є у вчителів чітке розуміння, що таке дистанційне навчання?

Щиро кажучи, нема. Про все доводиться дізнаватися в процесі, ніхто й досі не розуміє, що і як. Кожен тиждень ми обов’язково пробуємо щось нове: чи якісь завдання онлайн, чи нові методи оцінювання, чи ще щось. Дуже погано, що немає ніякої продуманої загальної схеми дистанційного навчання. Система освіти виявилась просто не готовою до ситуації, яка склалася.

  • А як ви зараз організовуєте роботу?

В моєму предметі найбільш продуктивними є онлайн-уроки (конференції в Zoom). Бо так, принаймні, є якийсь фідбек, можна бачити, хто що робить, хто як засвоює матеріал. Це, звісно, не повноцінний урок, але дуже наближений варіант. Крім того, розробляю індивідуальні тестові завдання, вправи, як і раніше. Особливо учням подобаються різні творчі завдання. Моя колега, яка веде математику, також проводить онлайн-уроки, але без зворотного зв’язку. Тобто просто вимикає звук інших учасників і проводить так звану лекцію онлайн. 

  • Як оцінюєте роботу учнів? Оцінки об’єктивні, на вашу думку?

Насправді, оцінювання учнів є зараз головною складністю. Не зрозуміло, як перевіряти отримані знання, бо якщо присилають домашнє завдання або тест, ніколи не знаєш, чи учень робив це сам, чи списав (більшість списує, на жаль), чи хтось допоміг. Навіть оцінювати роботу на уроці адекватно не можна, бо часто підказують батьки, старші братики-сестрички. І ще одна проблема: в мене зараз приблизно 20% учнів, від яких я взагалі не отримую ніяких робіт, їх немає на відеоуроках. Тобто після карантину в мене частина учнів будуть оцінені, а частина ні.

навчання на карантині
фото – unsplush
  • В чому, окрім оцінювання, полягають головні складнощі такого дистанційного навчання?

В тому, що немає загальної системи. Хочеться мати якусь одну спільну платформу, на якій би працювали всі. Бо зараз так: хтось проводить уроки в Zoom, хтось в Skype, хтось просто викладає завдання на сайті школи. В кожного вчителя ще є своя група у Viber. Додатково багато часу йде на підготовку презентацій, матеріалів до уроку, які треба викласти на загальний сайт. Адже не всі можуть потрапити на онлайн-урок. Тому матеріали потрібні й вони мають бути зрозумілі кожному, навіть без пояснень вчителя. 

Ще є проблема з тим, що у багатьох учнів недостатньо девайсів. Наприклад, у моїх учнів лише у 30% є ноутбуки, а в інших – лише смартфони. А ще, якщо дитину на час карантину відправили у село, то в них часто немає нормального зв’язку для роботи онлайн.

  • Скажіть, питання доступу до навчальних матеріалів дітей, в яких немає гаджетів чи інтернету якось вирішується?

На жаль, ні. Спочатку збиралися звичайною поштою матеріали розсилати, але це не робиться. У нас є загальний чат для всіх вчителів школи. Там вчитель повідомляє, що в нього в класі є дитина, яка немає доступу до інтернету і тому не надсилає домашні завдання. В таких випадках батьки раз на тиждень відвозять дитині усі завдання і просто підтверджують, що вона навчається і все робить. А в сільських школах, як я знаю від знайомих, багато хто з вчителів спілкується з учнями навіть просто телефоном, а потім батьки заносять вчителю листочки з виконаними завданнями.

  • Скажіть чесно, ви бачите сенс в такому навчанні?

Дуже важко сказати. Якщо стосовно англійської, то тут все залежить від класу, від учнів, від батьків, від їхнього загального розуміння, що це потрібно. От, наприклад, в 10-х класах в мене майже повноцінні уроки, діти старанно працюють, надсилають мені завдання, я бачу, що вони не списують. Ці учні досить дорослі й розуміють, що намарно витрачати час, а потім наздоганяти програму – це неприпустимо і їм це нашкодить. З молодшими учнями складніше.

уроки англійської дистанційно
фото – unsplush
  • Як гадаєте, чи варто розробляти паралельно зі звичайною шкільною програмою ще й дистанційний варіант? Скажімо, на майбутнє, якби така ситуація повторилася?

Обов’язково! Бо ситуації різні бувають, не факт, що таке не повториться. А зараз ми, звісно, виявились геть не готові до цього.

Як бачать дистанційне навчання учні

Учениця 8 класу Солобай Маргарита:

«Навчатись краще в школі. Мені не вистачає друзів, спілкування з однокласниками. Навіть не думала, що мені не вистачатиме й вчителів! І плюс, в школі ти хочеш – навчаєшся, не хочеш – теж навчаєшся. А вдома не хочеш – і не навчаєшся, робиш собі перерви, відволікаєшся. Вчитись з дому ще й набагато складніше, бо не вистачає пояснень від вчителя, не можна поспілкуватись, одразу отримати відповідь на своє запитання. Не розумієш якусь тему, тож робиш все з помилками.

карантин
фото – unsplush

І ще всі вчителі по-різному дають новий матеріал: хтось викладає якісь відео для перегляду, хтось голосові повідомлення, а хтось просто пише пояснення до нової теми на сайті чи в групі у Viber – складно зорієнтуватись. До того ж дають більше, ніж в школі. Дуже багато завдань і всі вони різні. Я думаю, усе, що ми зараз проходимо, треба буде потім знову вивчати, вже у школі».

Батьки і діти на карантині

Дарина Козубова, живе у квартирі з двома дітьми шкільного віку: це її дочка, учениця 3 класу, та племінниця, що навчається у 5 класі.

«В перші дні, коли ввели дистанційне навчання, ми всі, звісно, стресували: побоювались, чи зрозуміють цей процес дівчата, чи вийде в них. Та ще й сама онлайн-платформа спочатку погано працювала. Але з часом все вирівнялось, ми увійшли у цей ритм та нормально справляємося. 

У нас на навчальні дні встановлений чіткий режим: діти прокидаються о 8 ранку, снідають, роблять зарядку, а потім о 9.30 сідають за ноутбуки робити уроки. Вчаться за розкладом, з кожного уроку розглядають спочатку нову тему, потім роблять домашнє завдання. Уроки з дітьми я не роблю принципово, можу перевірити виконання домашнього завдання чи пояснити незрозумілу тему (якщо сама знаю), але навчаються дівчата самостійно. 
Моїй дочці таке дистанційне навчання подобається навіть більше, ніж у школі.

навчання на карантині
фото – unsplush

А от племінниці складніше, вона дуже соціальна, їй не вистачає спілкування. Тож, тут все від характеру дитини залежить: комусь важко так навчатись, комусь навпаки легше. Але, у будь-якому випадку, мені здається, що той матеріал, який зараз вивчається, наступного року доведеться знову проходити, чи ретельно повторювати. Бо багато тем, як-от, наприклад, будову речень в німецькій, дистанційно пояснити дитині просто неможливо. Зі складнощів головною була нестача гаджетів для онлайн-навчання: у телефоні чи планшеті робити уроки незручно, а ноутбук був лише один.

Крім того, самі вчителі зовсім не підготовлені до такого навчання, ніхто не знає, як грамотно викласти матеріал, навіть більше – багато з них просто не розуміються на сучасних методиках викладання, що не базуються на роботі в класі біля дошки».

Поради психолога, як пережити школу вдома без травм

Кандидат психологічний наук, психолог-практик – Ганна Чепурна.

  • Перехід на дистанційне навчання – це стрес для всіх. Як з цим боротись? Чи маєте якісь прості поради?

Насправді, справа не тільки в стресі від дистанційного навчання. На жаль, він поглиблюється стресом від усієї ситуації з пандемією загалом. До того ж, все це організувалось дуже швидко і необдумано. Одразу було багато нового, незрозумілого і від цього стрес був ще більшим. Тому порада в мене одна: зрозуміти, що дистанційне навчання поки не досконале і спробувати сприймати це спокійно. Важливо встановити для дітей розпорядок дня, налагодити щоденний навчальний процес. Це, до речі, поступово знімає тривожність ситуації, бо діти займаються звичним для себе заняттям: вчаться, роблять уроки. 

На мою думку, батькам не треба дуже заглиблюватись у навчальний процес, або вимагати від дітей якихось супер результатів чи переживати, що дитина щось не засвоїть. Це лише підвищує стрес та впливає негативно на імунітет. Тому варто заохочувати дітей там, де їм щось вдається, але не перебільшувати.

  • На вашу думку, чи варто батькам робити уроки разом з дітьми?

Суперечливе питання. Звісно, діти досить розгублені, не одразу можуть в усьому розібратись. Тож, якщо батьки мають моральні сили спокійно, в доброму гуморі допомогти, заспокоїти дитину, пояснити щось, тоді варто. Якщо ж у батьків це викликає лише роздратування, якщо вони транслюють своє негативне ставлення до дистанційного навчання, ці емоції переносяться на дітей, які й так стресують, і ситуація лише погіршується. В такому випадку батькам краще спочатку привести свій емоційний стан до ладу, і лише потім допомагати, або ж і взагалі дати дитині самій в усьому розібратися.

Щоправда, це не стосується молодших школярів. Їм, звісно, доведеться обов’язково допомагати. Але загалом діти в сучасних ґаджетах розбираються краще, ніж дорослі, і вони цілком здатні зробити все самі. Як я бачу, більше в групах у Viber за це переживають батьки: питають, де що знайти, куди надсилати, тобто, намагаються виконувати завдання замість дітей. В будь-якому випадку, емоційний стан батьків має бути спокійний! Це найважливіша умова в теперішній ситуації!

як робити уроки вдома
фото – unsplush

  • Чи можуть стосунки між батьками й дітьми покращитись чи погіршитись через дистанційне навчання?

На мою думку, карантин, дистанційне навчання не впливають на стосунки глобально: які вони були до того в родині, такі й залишаються. Варто пам’ятати, що у дітей зараз незадоволені їхні основні потреби: у грі, спілкуванні з однолітками, у фізичному русі на свіжому повітрі. А напруга, що є навколо, на них негативно впливає. Тому зараз в будь-якій родині стосунки більш напружені. І дистанційне навчання є спусковим механізмом оцих негативних емоцій як у батьків, так і у дітей. Вони починають кричати одне на одного, психувати, влаштовувати істерики, і таким чином проявляти емоцій, але в неприйнятній формі.

Тому ми й читаємо в соцмережах багато негативних відгуків про навчання вдома. На моє переконання, зараз набагато важливіший комфорт, спокій в родині, ніж якесь не виконане завдання!

  • Як пояснити дитині, що дистанційне навчання – це також навчання? Бо ж часто діти думають, що у них канікули)

Насправді, діти чудово розуміють, що йде навчання. Так, воно дистанційне, але ж оцінки є, завдання дають, є зворотний зв’язок з вчителем. Звісно, вони будуть трохи лінуватися, адже і дорослим важко зараз зібратися. Головне, щоб навчальний процес був постійним, проте морально тиснути на дітей не варто. Деякі психологи навіть радять взагалі відпустити ситуацію. Скільки зробила дитина, стільки й досить. Вони все потім наздоженуть. Насправді діти, в яких навчальна мотивація була сформована до карантину, як вчилися, так і вчаться. А ті, які не робили нічого в школі – так само і поводяться. До речі, є діти, які навіть краще почали вчитися, бо в класі завжди соромилися, а зараз змогли розкритися. 

Тож, сподіваємося, що наші маленькі поради допоможуть максимально спокійно та весело провести цей карантин. А дистанційне навчання ваших дітей матиме шанс промайнути продуктивно та без зайвих нервів. Їх треба берегти, особливо зараз!

Усі розмови з людьми, залученими в інтерв’ю, велися в телефонному режимі. Ми дотримуємося карантину та не порушуємо прийняті норми! Залишаймося вдома!

Головне зображення (the main picture) – Jessica Lewis


Оцініть будь ласка цю статтю!
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 голосів, середній: 4,33 з 5)
Loading...

Залишити відгук

Ваша email адреса не буде опублікована.